brynza.za, Kosiv (2026)

08/01/2026

Вівці у своєму зимовому вбранні на відпочинку в селі Річка, що поблизу полонини 🐑

30/09/2024

Віримо, що бринза може конкурувати з вишуканими іноземними сирами, до яких ми так звикли. Вона пікантна та чудово пасує для посипання страв

Ми опікуємося тим, щоб цей продукт існував: зберігаємо робочі місця, розводимо овець, ставимо гідну ціну

Від вас просимо про одне – куштувати та ділитися з тими, хто поруч. Шоб ремесло полонинництва жило 🤍

Замовити бринзу можна у

15/08/2024

Ховаємося під зорями, між гір. Тут ми завжди раді гостям, які готові розділити цю безмежну щиру красу, поважати її, віддаватися їй.

Дякуємо, що долучаєтеся 🤍

05/08/2024

Часом у депутатство приходять не з любові до краю чи розуміння традиції. Опіка над овечкою може бути теплим подарунком близькій людині. Він тішитиме серце та нагадуватиме про справжні цінності.

Роман подарував депутатство своїй дівчині Лідії, вона ж розповіла нам, що цей подарунок означає для неї:

«Вівці мали для мене якесь магічне значення, відколи мій молодший брат в дитинстві мені відкрив пісню ‘Вівці, мої вівці’ у виконанні Закарпатського народного хору. Це справило на мене неймовірне враження, я була завороженна трепетною відданістю пастуха своїй справі.

З часом я потрапила в Ірландію на тривалий час, де землею мабуть що володіють більше вівці ніж люди. З ними важко не взаємодіяти, бо вони всюди – ти чекаєш в машині, поки вони перейдуть дорогу, бачиш як малі ягнята незграбно бігають, всі носять традиційні аранські светри зроблені з вовни.

Там розмовляла з місцевими пастухами, пестила місцевих овець, і мені було дуже прикро, що не мала змоги це робити вдома. Прикро, бо вівчарство вимирає через неприбутковість, хоч це є такою величезною частиною традиційної культури.

Дуже тішусь що завдяки вдумливим подарункам близьких маю можливість доторкнутись до підтримання ремесла»

16/07/2024

Полонинницво – давня праця, що передається від дідів-прадідів. У своїй мандрівці полонинами ми зустріли Петра Дужака. Він успадкував ремесло від діда, вже передав посаду ватага своєму синові, а той працює пліч-о-пліч зі своїми синами.

Протяжність поколінь і створює те, що ми називаємо традицією. Усі ці люди працюють для того, аби жило ремесло та смак справжньої овечої бринзи.

01/07/2024

Ватра має велике значення для нашого ремесла. Без вогню, що горить у вівчарській стайні не буде бринзи, не буде і самої полонини.

Детальніше про символ життя полонини читайте в каруселі 🔥

26/06/2024

Тиха магія вівчарської колиби, де ллється свіже молоко, крутиться в казані сир та не згасає полумʼя ватри

22/06/2024

Полонинське ремесло не може бути окупним.

Доки немає розуміння, що його продукт – не просто сир, а український спеціалітет та столітня традиція. Її необхідно розвивати, нею потрібно опікуватись, вона прагне любові та людської участі.

Тому ми створили проєкт, у якому можна проявити свій економічний патріотизм 🤍🐑

Людину, котра опікується полониною, порядком, вівцями та виготовленням продукції на Гуцульщині називають «депутатом» полонини.

Пропонуємо вам частково перейняти «депутатство», узявши шефство над овечкою.

Що отримує депутат, читайте у каруселі!

10/06/2024

Дідова полонина може бути відправною точкою у вашому дослідженні регіону. Ми покажемо, як тут все влаштовано, розкажемо про наші цінності, місцеві ремесла, а як вам кортітиме, долучимо у нашу спільноту.

Катерина Труш, наша депутатка, розповідає, як в ній зʼявилося це живе бажання підтримувати традицію:

“Я, лікар дерматолог. Більшу частину життя прожила в Донецькій області, тому якось не доводилося бувати на Заході Україні.

І ось, вперше за своє життя побувавши цієї весни в Івано-Франківскій обл. (Косів, Яворів, Криворівня), закохалася в ці місця з першого погляду, тут неначе завмирає час, і ти відчуваєш життя)

Дуже вразили люди: працьовиті, талановиті, відкриті, напевне, секрет гуцульської невразливісті до плину часу – віра в Бога, вірність традиціям та рідному краю)

Тому, як тільки я побачила таку ініціативу для підтримки вівчарства, не вагаючись вирішила прийняти участь! Нехай палає ватра 🔥”

Катре, приїздіть врешті до нас, познайомимо із Блейкою! І ви, хто читає – теж приїздіть 💫

08/06/2024

Як Коцюбинський про полонину писав…

«Високий ватаг, наче дух полонини, обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм. На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухав. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує, як з глибоких долин, де киплять ріки та рвуть береги, з тихих осель і царинок котиться вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки і під ногами її радо зітхає земля. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень. А коли врешті показалися люди і підняли угору довгі трембіти, позолочені сонцем, щоб привітать полонину серед синіх верхів, коли заблеяли вівці і шумливим потоком залляли всі загороди, ватаг впав на коліна та підняв руки до неба. За ним схилились до молитви вівчарі й люди, що пригнали маржину. Вони прохали у бога, щоб вівця мала гаряче серце, як гарячий вогонь, який переступала, щоб господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на всіх переходах од всякого лиха, звіра й припадку. Як допоміг бог зібрати худібку докупи, щоб так допоміг усю людям віддати…»

«Тіні забутих предків»

29/05/2024

Як у полонини ватаг зʼявився

У 2019 році, вже маючи десяток овець, виникла потреба їх постригти – це робиться щороку вкінці квітня. Тоді сусіди порадили мені закликати Колю з машинков для швидкої та професійної стрижки вовни. Хлопець відгукнувся і приїхав. У його роботі я побачив велику любов до тварин і до полонинської справи. А це головне, бо як людина не любить овець та ремесло, ні за які гроші працювати добре не буде. Переговорили, попили чаю і розбіглися. Коля поїхав на заробітки в Чехію, а на ми продовжили поратися самі.

Пізніше з‘явилась ідея тестувати маленьку полонинку, й одразу згадався Колюньо. Набрав туди, в Чехію, запропонував роботу – він погодився, приїхав. На той момент я добудовував полонинську стаю, докупили продуктивних овець (десь 45 шт) і почалося!

Ми одразу порозумілися і взялися до роботи. Сьогодні маємо результати у вигляді полонинських продуктів та чудової атмосфери полонини. На тримається уся полонина, і без нього я б не ризикував пробувати таку справу ні тоді, ні зараз

21/05/2024

Тут у горбах ми маємо свої робочі ритми.

Працюємо і в дощ, і в палюче сонце, і коли ну зовсім не хочеться.

Створюємо унікальне зі звичного, бо сирний коник теж колись був лише шматком бринзі.

Робимо усе разом, бо один без одного ніяк. Ні ватаг без вівчарів, ні вівця без своєї отари. Всім потрібна поміч та надійне плече поряд.

Тож якщо вам кортить загартуватися, відпускайте міські справи та приїздіть до нас вчитися приймати та долати усе)

brynza.za

08/01/2026

30/09/2024

15/08/2024

05/08/2024

16/07/2024

01/07/2024

26/06/2024

22/06/2024

10/06/2024

08/06/2024

29/05/2024

21/05/2024

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category