12/10/2026
Як відтворити голоси різних народів і не загубити культурні сенси в перекладі?
Перекладачка Ганна Яновська точно знає!
Сьогодні розповідаємо про роботу над перекладом романів Букерівського лауреата Марлона Джеймса в нашій рубриці 👇🏻
Про сюжет (сюжети?) трилогії «Темна зірка» і те, які виклики він кидає читачам (особливо в першій книжці) уже багато хто з оглядачів писав, та й попередження на обкладинці доволі влучно описує, чого чекати від африканського фентезі у виконанні Марлона Джеймса. Тому розповідаю суто про переклад.
Перше, з чим треба було одразу визначитися, — це мова оповіді. Автор зробив те, що було логічно в його ситуації. Читаючи африканські казки і легенди, які доступні українцям, треба зважити на те, що часто їх записували або через перекладача, або сам оповідач розповідав їх слухачу-європейцю нерідною для себе мовою.
Зокрема, так побудовані казкові романи Амоса Тутуоли (написані англійською з сильним відбитком йоруба), так записані казки про павука Ананзе, він же Анансі чи Нан-Сі (виходили в українському перекладі з французької у 1958 році).
У випадку «Темної зірки», читач оригіналу — це, зокрема, той, хто не знає іншої мови, крім англійської. Для тих, хто знає не лише англійську і походить із деяких країн Африки, автор розкидав по тексту вислови різними мовами без перекладу, культурні реалії без пояснення контексту, знайомих (часто страшних і небезпечних) істот. І все це часто в дещо видозміненому вигляді, з переставленими чи пропущеними літерами.
На який бік у цих іграх із колонізатором має стати український перекладач? Ну, звичайно, не на бік колонізатора:)
Щоб книжка заговорила «нашою африканською мовою групи банту», потрібно було уявити собі величезні багатомовні простори, населені людьми дуже архаїчних культур. Або не дуже архаїчних, але доволі давніх. Наприклад, не фентезійне, а цілком реальне південноафриканське царство Мапунґубве з містами і виразними традиціями обробки золота переживало свій розквіт приблизно тоді, коли наша Київська Русь.
Тому від мене потрібно було дві речі.
По-перше, порівняно зрозуміла, але архаїчна українська мова приблизно дохристиянського зразка. Тобто тих часів, коли ми, наприклад, ще не запозичували слова з грецької і латини. Там, де автор вживає слово «demon», — ми цього робити не можемо, до нашого знайомства з давньогрецькою мовою це звалося «біс». Велике питання викликало важливе для сюжету слово «portal» — врешті я дізналася від знайомого носія суахілі слово «мланґо», яке означає «двері». Автор вплітає в текст вислови, зокрема заклинання мовою суахілі, — то таке запозичення видавалося набагато доречнішим за латинське. І все описане — це ще тільки тло для цілої галереї мовних портретів оповідачів і їхніх співрозмовників.
По-друге, пояснення всіх незрозумілих слів і виразів. Я підняла всіх своїх африканських знайомих, які могли щось підказати чи напитати, наприклад, у своїх студентів (отримані відповіді, як і ті тлумачення, що дають персонажі романів у тексті, сильно відрізнялися одна від одної — і від реальності іноді теж).
Окремо я вдячна бізнесмену на ім'я Оджас Ндонда Тшіяї з Кіншаси за пояснення виразів мовою яка — і терплячість до того, що саме було нею висловлено:)
Через ще інших добрих людей знаходила довідкову літературу, яка допомогла довершити справу. Ну а також не останню роль у тому, наскільки добре читач зміг розгледіти маскаради на вулицях великих міст у романах, відіграла випадково знайдена на закордонній резиденції книжка про африканські маски.
Обидва романи з африканської трилогії виконані в традиціях усної оповіді, яка й сьогодні в багатьох країнах Африки є чи не впливовішою за письмову.
Тож деякі мовні ходи, використані в перекладі, походять із нашої, української усної традиції — наприклад, з необроблених версій народних казок, з дум і історичних пісень тощо. Особливо багато такого в архаїчнішому і неспішному мовленні Соґолон, від особи якої йде оповідь у романі «Місячна Відьма, Цар-Павук»:
«Та всі вони як один. Волос в волос, голос в голос, сміх у сміх».
«Він іде пити, і гуляти, і в масках танці танцювати, і пригод шукати на власну голову».
Ну і, безумовно, у мовному просторі давньої Африки дуже доречні слова «цар», «князь», «богатир» і «воєвода» (останнє однаково природне на позначення і чоловіка, і жінки).
Загалом подібні проєкти для перекладача — це мовно-археологічні пригоди в дусі Індіани Джонса. Не тільки фентезійна, а й цілком реальна Африка, її мови і культури на велику частку перебувають поза сферою знань Google і будь-яких штучних інтелектів. Погляньте на оновлену мапу світу: на ній добре видно, наскільки це великий простір, а ми про нього знаємо дуже мало!
Більше цікавого — в ютуб-випуску з Ганною на нашому каналі: https://youtu.be/-oclzuTUDNs?si=pqWLzOLr74SVvMcK
А щоб замовити перші дві частини трилогії «Темна зірка» — пишіть у месенджер.
Ціна кожної книжки:
❌ 790 грн
✅ 711 грн
Безкоштовна доставка від 1000 грн.
