15/01/2026
Коли ми малі, наш мозок працює без упину.
Ми питаємо:
Мамо, чому слони — ссавці?
чому в них такі великі вуха?
а хобот — це справді ніс?
А потім…
нам стає ніколи слухати природу.
І свої запитання — теж.
Ми зосереджені на роботі, стресі, турботах.
І десь дорогою губимо внутрішню дитину.
Як розбудити її знову?
Як зупинитися в цьому буремному світі, щоб знову побачити ті самі деталі?
Розглядати і перебирати намистини.
Наряджатися і крутитися перед дзеркалом.
Казати собі: я тебе бачу. Тебе — достатньо.
І давати собі пʼять — просто так.
Це набагато краще, ніж одразу лізти у таку важкодоступну баночку з капсулами гарного настрою.