01/04/2022
Як ми радісно закрилися)
Весело, бо з відчуттям: зробили все, що могли, за цей рік.
Дякуємо самим собі за те, що вкладали серце, силу, гроші, фантазію у цей простір.
Дякуємо усім вам, які боролися за нас від 5 травня 2021: за усі ваші візити, репости, волонтерство і пожертви (у обраному "we are" ми назавжди збережемо тих, хто донейтив у нашу монобаночку).
І окремо про останній місяць:
🌿 Таке місце безцінне для будь-якої громади: поки гуманітарні центри тільки розгорталися, ми вже працювали, бо мали запас одягу з мирного часу.
👭 Працювати в центрі міста було круто: нас легко знаходили щодня кілька сотень людей.
🧘 Тут було максимум людяності, мінімум бюрократії.
👌У нас було зручно, ми зберігали гідність людей: розвішаний і перебраний одяг, давали змогу поміряти й повернути.
❤️ Ми лишалися відданими своїм екоцінностям, хоч це було надзусиллям: без одноразового посуду, сортування, увесь непридатний текстиль був максимально використаний на сітки, бандерівські смузі та передаваний на відповідальну утилізацію (близько 200 кг одягу та взуття). Закинути донейт на утилізацію можна в монобанку у біо).
☺️ Ми були чесними: ніяких зловживань у нашій команді, на кожну й кожного можна покластися, як на себе. Ніхто не розбагатів на гуманітарці, ми перевіряли;)
Вибачте, якщо ми не завжди були послідовними, вам довелося зіткнутися з різними правилами: команда була велика і нова. І нам часто навіть у середині бракувало часу й сили на комунікацію. Адже паралельно ми ще роздобували старлінки і броніки, перевозили поранених друзів, приймали біженців та впо у себе вдома, постачали гуманітарку на Харків тощо.
Ми славно потрудилися і маємо славно відпочити, роздивитися, куди і з ким прямувати далі.
Ми не прощаємося, ми переводимо дух і набираємося нових сил!
P. S. Богиня реюзу попросила переказати, щоб ви там трималися, не ходили в мас-маркет, влаштовували вечірки обміну, купували місцеве, шили власними ручками і сто раз думали перед тим, як прикупити щось нове.
Храм реюзу має бути, тримаймося гуртом ❤️
Фото Іри Роговик.
