07/12/2021
«— Ага, зараз-зараз, почекай...
— Ну мааам!
— Да, сина, зараз... — не відриваючи очей від телефона: Зараз мама заробить 1000 грн і підемо купимо тобі щось... Да, син?! Купимо тобі нові кросівки?»
Я не знаю ані цю жінку, ані її дітей. Я була лиш випадковим свідком цього діалогу на вулиці. Але цей випадок закарбувався в пам’яті, як щось переломне, те, що розділяє на до та після...
Всі соцмережі заполонили мами, які самореалізуються в декреті: хтось в’яже на замовлення, хтось продає товари по дропу, хтось організовує СП... А я що? А я дещо з цього таки пробувала, але результати мене не влаштовували. Свій заробіток із спільних покупок я отримувала тими ж товарами. 🤦🏻♀️
Але ж в Інтернеті якось заробляють 🤷🏻♀️ (Хто? Як?) Та ще й транслюють успєшний успєх #пішлавдекретневийшланароботу.
А тут ось вона, ця реальна жінка, яка от так, на ходу, з дитиною іде і заробляє 🤩 І справа не в грошах, ні! Тут йдеться про відчуття потрібності, важливості, зайнятості...
Розмова між тією жінкою та її сином була почута мною близько року тому, але ще й досі не дає мені спокою. І хоч заробляти прям на ходу я так і не навчилась, та голова моя тепер зайнята думками про креативи, продающі фото та класні оффери (т9 виправляє на офіцери🤣). От і зараз публікую цей пост нашвидкоруч, бо попереду вся нічка з продумуванням ЦА (чомусь самі продуктивні години в добі саме після 00.00)
Але якщо ти, мама в декреті, дочитала пост аж до цього місця, пам’ятай, що свій шлях кожен обирає САМ: в декреті можна заробляти! А можна і НЕ заробляти! І так, і так вірно.
Счастье бывает разное — як співає Винник ❤️